Друк

На перехресті миру і війни

  Дзвінкоголосий вересень знову зібрав у дружнє коло велику політехівську родину. Святково, радісно, енергійно стартував новий навчальний рік. А початок нового року – це завжди радість зустрічей, це плани, задуми, ідеї, мрії… І сподівання на те, що цей рік обов’язково буде цікавим, результативним, радісним, а головне – мирним для всіх нас і для нашої країни.

 Мирне небо над головою… Раніше ця фраза була обов’язковою в привітаннях, разом із побажаннями щастя та здоров’я. Мирне небо здавалося чимось настільки звичним і природнім, що його побажання були наче побажання повітря… Але починаючи з 2014-го, ці слова набули нового змісту, адже ми вчимося жити в іншому вимірі: на перехресті миру і війни. Вчимося усвідомлювати, яке то щастя зустрічати новий день, будувати плани, мріяти, кохати… Вчимося небайдужості, людяності, милосердю… Вчимося громадянськості, патріотизму, державності… Вчимося бути вдячними тим, хто щодня, щохвилини тримає мирне небо над нами… Вчимося бути гідними пам’яті тих, хто віддав найцінніше – своє життя заради миру і спокою в наших домівках…  Пам’яті тих, хто споглядає сьогодні за нами з хмаринок: а чи не схибимо…

 Про мир і війну, про свідомий вибір і героїв сучасності, про наших воїнів - оборонців суверенітету і незалежності України ми вели сьогодні щемливий і відвертий діалог із другокурсниками та їхніми наставниками (Стеценко Л.М., Кипарис В.Є) у музеї історії навчального закладу.

 Дізналися історію харків’янина, Народного Героя України Даньки Дідіка, який назавжди залишиться 15-річним… Переглянули відеоесе «Чорні тюльпани Донбасу»… Хвилиною мовчання вшанували конотопців, які загинули на сході України… Поклали квіти до меморіальних дощок випускникам нашого навчального закладу… Так працює Пам’ять…  Пам’ять Серця, яка робить нас сильнішими й укріплює віру в те, що Україна вистоїть і переможе.