У переддень річниці повномасштабного вторгнення схилімо голови в скорботі за загиблими захисниками…

В моїй Україні сьогодні війна,

Не бачена людством донині.

Весь світ пробудила страшна новина

Вночі о четвертій годині.

Моя Україна – це сяйво пожеж,

Що сіють ракети і гради.

І танків колони повзуть по полях

Мов з нір повилазили гади…

Війна – це завжди трагедія. В її горнилі помирають люди – військові і цивільні, дорослі і діти…Гине цвіт нації, який мав би бути майбутнім України!

Дев’ятий рік поспіль війна в Україні забирає кращих із кращих, увіковічнюючи їхні імена в обелісках і нашій пам’яті. Своїм безжальним чорним крилом вона зачепила і випускників Класичного коледжу Сумського державного університету. І ми в неоціненному боргу перед кожним захисником, який стримує чи стримував ненажерливу орду на кордонах нашої держави. У переддень річниці повномасштабного вторгнення згадаємо поіменно випускників, життя яких забрала війна.

Втрати нашої коледжанської родини у 2022-2023 рр:

Богдан Ткаченко – уродженець Бахмаччини, випускник відділення будівництва залізниць 2013 року, Загинув 1 квітня 2022 року від рук рашистських катів у своєму рідному селі Гайворон Бахмацького району.

Олександр Стародубець – випускник Політехнічного технікуму КІСумДУ (тепер – КФК СумДУ) 2005 р. спеціальності «Будівництво, обслуговування та ремонт залізничних колій». З 2019 р. зі зброєю в руках боронив нашу країну від ворогів у складі Збройних сил України. Протягом військової служби воював у Луганській та Донецькій областях. Показав приклад військової честі, гідності та стійкості; був взірцем мужності та сміливості. Проте російсько-українська війна, постійний стрес, моральне виснаження підірвали здоров’я воїна: 12 липня 2022 р. його життя раптово обірвала хвороба.

Олег Сніжко - мешканець Конотопського району (Присейм’я), військовослужбовець 58 ОМПБр імені Івана Виговського. Навчався в Класичному фаховому коледжі СумДУ за освітньою програмою «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». Свій диплом фахівця будівельної галузі Олег отримав у лютому 2022 року… Загинув у бою з російськими загарбниками.

Юрій Пешко – випускник Конотопського будівельного технікуму транспортного будівництва 1990 р. (нині – Класичний фаховий коледж СумДУ) відділення «Промислове та цивільне будівництво», яке сьогодні має назву «Будівництво будівель і споруд та землевпорядкування». Уродженець смт Макошине Менського району Чернігівської області. З початком війни Юрій пішов до місцевої тероборони, пізніше вступив до лав Збройних сил України, де обіймав посади старшого техніка стрілецької роти, штабссержанта військової частини. 16 липня 2022 р. життя Юрія обірвалося: він загинув у с. Покровське (Донецька область, Бахмутський район) від уламкового поранення голови. Похований у Києві.

Ярослав Лопатко - уродженець м. Короп, випускник Класичного фахового коледжу СумДУ 2014 року відділення «Комп'ютерні та електронні технології». За час служби та захист України в зоні ООС Ярослав Лопатко був високо відзначений військовим керівництвом. А 28 лютого 2022 року був удостоєний державної нагороди - медалі «За військову службу Україні». Загинув у бою під Харковом від ран, несумісних із життям. Йому було 27…

Віталій Кузнєцов - випускник Політехнічного технікуму 2017 року. Тут він здобув професію техніка-будівельника автодоріг. На службу був призваний у 2020 році, а в лютому 2021 року пішов на службу за контрактом. Він був старшим солдатом, обіймав посаду заступника командира бойової машини – оператора-навідника. Загинув 16 травня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу на Луганщині. Віталію було лише 24..

Артем Довгополий - випускник коледжу 2013 року, навчався за спеціальністю «Будівництво, експлуатація та ремонт залізничної колії». Служив за контрактом, який, до речі, скінчився перед початком повномасштабного російського вторгнення до України. Тож Артем добровольцем пішов боронити нашу землю від окупантів. Загинув 04 серпня 2022 року в боях за Донеччину.

Сергій Дворнік - випускник 2005 року Політехнічного технікуму Конотопського інституту СумДУ, спеціальності «Організація Виробництва». Народився 1 листопада 1984 року у м.Бахмач, де в подальшому і проживав. На початку повномасштабного вторгнення в Україну Сергій пішов захищати Батьківщину, долучившись до складу військової частини А4532, де виконував обов’язки радіотелефоніста - лінійного наглядача відділення зв‘язку.

В одному з бойових зіткнень Сергій Дворнік отримав поранення, несумісні з життям. Загинув 9 лютого 2023 року.

Схилімо голови в скорботі за загиблими випускниками…Пом’янемо усіх захисників, які поклали своє життя і ім’я миру, а також цивільних громадян, які стали жертвами російських терористів. Слава героям та невинно убієнним… Слава Україні!