Все буде – Україна!

Якщо на землі є пекло, то це війна. В Україні вона триває дев’ятий рік поспіль. Зі сходу країни війна простягнула свою вбивчу чорну лапу на всю українську державу, зловісно сповістивши про себе звуком сирени о 4-й годині ранку 24 лютого 2022 року.

Близько 8 млн людей залишили країну, до 16% українців стали внутрішніми переселенцями.

̕Когось мобілізували, а хтось залишився вдома…

Одні виїхали за кордон і знайшли там роботу, інші навпаки – повернулися в Україну і залишилися…

Хтось пірнув з головою у волонтерку, а хтось робить на ній статки…

На війні дуже добре видно, хто є хто. Хто боїться, а хто бере на себе відповідальність і веде інших.

Колектив Класичного фахового коледжу СумДУ в більшості своїй залишився тут, зі своїми. Поєднавши освітню діяльність з волонтерською. Перші місяці війни були складними для всіх, але ми прийняли єдине правильне рішення: навчати і паралельно допомагати тим, хто цього потребує. Спочатку, коли існувала проблема з доставкою продуктів у місто і багато людей залишились без роботи та підтримки, допомагали всим, чим могли, мешканцям незахищених категорій. Збирали у своєму волонтерському пункті ліки, одяг, продукти, дитяче харчування і роздавали їх тим, хто мав у них проблему. Коли напруга з логістикою послабилась, переорієнтувалися на інший напрямок роботи – надавати постійну допомогу нашим захисникам. З початку нового 2022-2023 навчального року потроїли свою роботу у плетінні сіток, виготовленні окопних свічок, зборі макулатури та речей, з яких можна виготовляти павербанки, дрони. Плетемо обереги, разом із громадською ініціативою «Я – волонтер!» збираємо і відправляємо речі першої необхідності на фронт, проводимо благодійні заходи та концерти. Найбільшим серед них був фестиваль патріотичної пісні «Від серця до серця», в ході якого ми разом із підприємцем, волонтером Олександром Щербиною зібрали кошти та закупили оснащення для піротехнічного підрозділу Сумщини, який займається розмінуванням територій.

Волонтерська робота – безкорислива справа, яка не потребує зайвої популярності. Не прагнемо її й ми. Чимало зробленого так і залишиться поза кадром через ряд причин. Але дещо ми все ж таки фільмуємо, щоб показати те все наступним поколінням своїх студентів, які вивчатимуть цю війну за підручником новітньої історії. Саме з цією метою був створений фільм «Незламні» про будні нашого коледжу у перші дні повномасштабного вторгнення (https://youtu.be/0NM_a9TNQc0).

Але головне – ми тримаємо свій освітянський фронт! Навчаємо і навчаємось, маємо успіхи в конкурсах та предметних олімпіадах, проводимо наукові конференції, виховуємо високоморальних особистостей та свідомих патріотів через проведення вишколів, занять у клубах та об’єднаннях за інтересами. За рік війни зробили перший воєнний набір студентів на І курс, та здійснили по два випуски студентів менеджменту та студентів заочного відділення. Продовжуємо працювати над процесом акредитації спеціальностей, готуємось відкрити у закладі Пункт незламності, проводячи ремонтні роботи в підвальному приміщенні, будуємо нові плани і впевнено йдемо до їхнього втілення.

Війна триває і попереду ще багато роботи, перш за все освітньої, бо наше першочергове завдання – готувати професійні кадри для нової вільної України, якій після перемоги обов’язково стануть у нагоді світлі голови та вправні руки для відбудови та відновлення. Тож, тримаємо стрій! Не здаємося! Наближаємо перемогу разом! Все буде Україна!