Студентки коледжу взяли участь у проєкті ВідНОВА: UA»

В останній місяць літніх канікул студентки Класичного коледжу СумДУ Дар’я Литвиненко та Валерія Галюк долучилася до цікавого молодіжного проєкту «ВідНОВА: UA». Його мета – згуртувати молодь навколо відбудови молодіжних осередків, зруйнованих війною, познайомити та подружити однолітків з різних куточків України, сприяти поширенню волонтерства, дати можливість розвинути навички будівельних робіт, допомогти з формуванням життєвої позиції.

Про свою участь у проєкті студентки-чотирикурсниці готові розповідати годинами. За їхніми словами – цікавим було все, до найменших дрібниць. Передавати їхні враження від третьої особи не уявляється можливим, тому пропонуємо вам почитати пряму мову однієї з учасниць - Валерії Галюк, яка побувала на «ВідНОВі» у Прилуках. Адже кому, як не учасниці, вдасться передати атмосферу «ВідНОВИ» якнайкраще?

«Ці 5 днів у Прилуках були незабутніми! Ми постійно й невтомно долучалися до кожної цікавинки, які нам пропонували. На цьому проекті зібралися люди з різних куточків України: Харківщини, Закарпаття, Хмельниччини, Чернігівщини та Сумщини. Всі були привітними, дізнавалися один про одного багато цікавого та єдналися, як одна велика команда. Отже, перший день був днем знайомств, і робили ми це за допомогою різних інтерактивів, як наприклад, місія "Прилуки". Це був невеличкий квест, в якому 4 команди мандрували містом та знаходили за загадками цікаві місця. Мені було весело та пізнавально, адже така міні-подорож згуртувала нас ще сильніше та відкрила для нас багато цікавого про Прилуки. Після цього ми активно долучилися до відновлення будівлі для молодіжного центру. Потроху почали наводити лад, щоб молодим активістам цього міста було комфортно. А закінчився цей день ще одним цікавим інтерактивом під назвою "Гра розумів", в ході якого ми перевірили свої знання з українського кінематографу та музики.

На другий день ми також працювали над об'єктом віднови. Що ми тільки не робили: танцювали під час фарбування, позуючи при цьому для фотографа; залишали сліди долонь на футболках один одного; креативили на повну, щоб розбавити сірість об'єкту. А ввечері відвідали арт-простір, де Олександр - засновник, та Володимир розповіли нам про свій життєвий шлях та шлях створення самого арт-простору. Так пройшов цей день.

Третій день був ще насиченішим! Розпочався він з екскурсії на М’ятно-дослідну станцію в Прилуках. Нам розповіли про різні культури рослин, що там вирощуються, як вони потрапили до цієї станції. Потім було трохи часу, щоб зробити фото, відео. Але й тут нудьгувати не довелось, адже кожен вигадував забавні ідеї для фотозгадки. Побували також в Сокиринцях, у маєтку графів Галаганів, що знаходився в архітектурно-парковому комплексі. Зараз це ліцей. Як нам розповіли - в цьому маєтку проживав Остап Вересян, якого Галагани викупили з кріпацтва та надали йому свій же маєток. Галагани - козацько-старшинського роду з дворянським корінням. Сам же Вересян був сліпим музикантом, що грав на бандурі та подорожував містами. Серед цих міст був і наш Конотоп. Розповіли й про те, що в маєток до Остапа Вересяна приїздив Тарас Шевченко. Нас провели й іншими місцями комплексу, зокрема, до старого готичного містечка. Це була невеличка побудова, в якій збирались Галагани на посиденьки. Екскурсовод нам розповіла й про легенди комплексу, які зацікавили всіх. Завершився день переглядом фільму "Лютий" про Прилуки. В ньому йдеться про те, як жителі міста жили в перші дні війни, як давали гарних прочуханів окупантам, і про те, як не дали їм зайти в місто. Кадри жахали, але цікавість щодо історії пережитого людьми брала своє.

Передостанній день розпочався з інтерактивів на тему протидії пропаганді. Наша команда займалася фейками. Ми вирішили створити презентацію кумедних вигаданих новин про ВідНОВУ. Після чого повернулися до ремонтних робіт. Особисто я отримала перший досвід розпису стін. Кожна кімната була прикрашена також і нашими фото. І вже  цього дня ввечері молодіжний центр запрацював. В ньому ми влаштували "Квартирник". Іншими словами - концерт, на якому кожен виступив або з віршем, вивченим напам'ять, або з власним віршем; хтось співав, хтось грав на інструменті. Я також взяла участь та зіграла популярну пісню на своєму інструменті - калімбі.

А потім була справжня дискотека до самої ночі!

Останній день був прощальним. Ми згадали, як провели ці дні на проекті, потім зробили фотовиставку у відновленому молодіжному центрі. Попили на прощання кави і поїхали кожен до рідного дому.

На завершення я хочу порадити молоді брати участь у таких двіжухах, адже так і треба проводити свою молодість. Щоб було, що згадати. Як сказала одна мудра людина: «Життя не ідеальне, але ми можемо прожити ідеальне життя, якщо постараємося». Тому живіть на повну!».